Мій Господи, мій Батьку, мій Небесний,
Ти полічив і дні мої і весни,
Порахував усі мої печалі
І виміряв всі віддалі і далі.
Усе в Твоїм знанні і пізнанні,
І навіть те, що бачу я вві сні.
І всі думки мої — святі або гріховні —
Немов написані у Тебе на долоні.
Мій Господи, мій Батьку, мій Всесильний,
Ти мудрістю Своєю непомильний.
Ні серця, ані закутку немає,
Яких Твоє проміння не сягає.
Ти світлом осяваєш всі світи,
Всі таємниці оглядаєш Ти,
Ти зазираєш в душі і безодні,
Немов вони у Тебе на долоні.
Ти знаєш все, мій Вічний, мій Воскреслий.
Даруй мені святі літа і весни,
І помисли ясні, тобі приємні,
І почуття, і наміри взаємні,
Щоб по життю міг радісно іти,
У край, в якому вічно сяєш Ти,
Щоб я розцвів, як сонях на осонні,
І був, як промінь, в Тебе на долоні.
Комментарий автора: Цей вірш входить у цикл "Пісні серця", який Ви можете прочитати на цьому сайті.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
крылья птицы - Анна Зотова Стихотворение на тему человеческих взаимоотношений. Порой, особенно в период тяжких испытаний, когда душа наша переживает боль и предательство, нам хочется все бросить, отгородиться от всех. Закрыть свое сердце навсегда для любви и жизни. Но правильно ли это? Эпиграф к стихотворению: «...кто дал бы мне крылья, как у голубя? я улетел бы и успокоился бы… ибо я вижу насилие и распри в городе…; злодеяния и бедствие посреди его… обман и коварство не сходят с улиц его: ибо не враг поносит меня, - это я перенес бы; не ненавистник мой величается надо мною, - от него я укрылся бы; но ты, который был для меня то же, что я, друг мой...» Псалом 54,7-14.
