Десь у Плеромі тихо та огрійно...
Немає конкуренції, війни.
Там пахне портулак і жовте сіно.
Мотається і рветься сонценить...
Сидять вчорашні недруги у колі,
Попихкують, підкашлюють, гудуть.
Не треба амуніції та солі.
Вирішують: у чому ж смерті суть?
Так довго не приходить Мати Божа.
Так гірко, несусвітньо в далині.
Комп зависає... Щит на огорожі.
І ніде наловити щук, линів.
І кожному відкрилося дитяче.
І виходу немає у пітьму.
Плерома набрида – жовтогаряча.
Хоча – нарешті – просторо уму.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Нищий - Олейниченко Максим Сергеевич «Ибо ты говоришь: «я богат,
Разбогател и ни в чем не имею
Нужды»; а не знаешь, что ты
Несчастен, и жалок, и нищ,
И слеп, и наг»
Откр. 3: 17
- Господь хочет, чтобы мы нуждались в Нем, не отвергали Его поддержки, т. к. без Него мы немощны.
